Луцький центр професійно-технічної освіти

В’язальник трикотажних виробів та полотна, швачка

 Луцький центр ПТО запрошує на навчання за професією в’язальник трикотажних виробів та полотна, швачка — 2 роки ( на базової та повної загальної середньої освіти).

Загальна характеристика професії в’язальник трикотажних виробів та полотна

     В’язальник — одна з найстародавніших професій, яка тісно пов’язана з духовною культурою суспільства. В’язання і ткацтво зі стародавніх часів ототожнювалось з мистецтвом.

      Втілює задум художника, відтворює модель за зразком конструктора, використовуючи  методи обробки та з’єднання деталей, які визначає технолог,  для отримання готового виробу.

 Сьогодні  інтерес до в’язання дуже високий. Майстрині в’язання працюють на різноманітних в’язальних машинах, а при ручному в’язанні звичайними спицями та гачками.

Виготовлені з художнім смаком в’язані светри, сукні, костюми, шарфи та рукавички — це справжні витвори мистецтва. Всі ці речі, м’якенькі та теплі, виготовляються працьовитими руками вправного  майстра -в’язальника.

В’язальники високої кваліфікації можуть разом із художником-модельєром розробляти зразки трикотажних переплетень, виготовляти моделі  за  ескізами.

Умови роботи

 За ступенем важкості та напруженості, праця в’язальника  трикотажних виробів та полотна характеризується як фізична середньої тяжкості. Її специфічною особливістю є вимушена фіксована поза  у процесі  виконання діяльності, обмеження загальної рухливості.         Обмежень за статтю та віком немає, але ця професія переважно жіноча.

 В’язальник  трикотажних виробів та полотна 4 розряду повинен вміти:   

  • підготовлювати пряжу необхідних кольорів і заправляти її в машину;
  • проводити заміну і правку голок, заміну бабин, ліквідовувати обрив нитки;розраховувати петлі і структуру в’язання;
  • регулювати щільність в’язання;
  • в’язати напіврегулярні та регулярні вироби верхнього трикотажу, оздоблювальні деталі всіх видів переплетень, різнокольорові та однокольорові вироби верхнього трикотажу, дитячі комплекти;
  • спостерігати за технічним станом в’язального обладнання, здійснювати часткову чистку машин і змащування окремих деталей;
  • піднімати петлі і підшивати зриви з відновленням малюнку;
  • ліквідовувати дефекти в’язання;
  • перевіряти якість виробів і визначати їх розміри.

Після  закінчення І курсу навчання випускники вміють в’язати вироби верхнього трикотажу, рукавні вироби, полотно, хустки, шарфи, багатоколірні та одноколірні вироби верхнього трикотажу, дитячі гарнітури, виконувати декорування виробів.

Перспективи

Особи, які закінчили Луцький центр ПТО, мають повну зальну середню освіту, можуть продовжити своє навчання в навчальних закладах вищих рівнів акредитації текстильної і легкої промисловості.

В’язальник  — це і майстер-модельєр, і майстер-виконавець. Фахівці цієї професії працюють на трикотажних фабриках, в ательє, вдома.

Професія надає широкі можливості для індивідуальної трудової діяльності.

 Професійно-практична підготовка

IMG_4504

IMG_0017

Творчі роботи учнів 

IMG_2849

Fotka 003

 

 

 

 

 

 

DSC_1032

IMG_2618



IMG_3671

Загальна характеристика професії  швачка

На ІІ курсі навчання учні вивчають швейну справу, відкриваючи для себе нові можливості, створюючи красу для себе для інших.

Швачка – спеціаліст з виробництва виробів з тканин, шкіри та інших матеріалів.

Кожного ранку розпочинаючи день ми одягаємось відповідно від ситуації. Людина  вже  звикла  носити  білизну,  спідницю  та  штани,  блузки  та  жакети,  пальта  тощо, не  замислюючись  над  тим,  звідки  взагалі з’явилися  ці важливі предмети нашого  гардеробу.

Весь цей скарб, яким ми користуємось щодня, нам подарували модельєри, кравці, швачки. Про цих людей  можна багато розповідати та згадувати  їх  імена.  Але якщо  сказати про них одним виразом то це буде так: «Ці люди створюють красу».

Умови роботи

Працюють швачки на швейних фабриках, у цехах текстильних підприємств, на фабриках індивідуального пошиття одягу, які розташовані практично в кожному регіоні країни.

Швачка виконує роботи з  виготовлення одягу на універсальних та спеціальних швейних машинах. Робота швачки кваліфікується як фізична праця середнього рівня важкості. Працюють за цим фахом переважно жінки. Їх робота проходить у цехах із побутовим мікрокліматом та індивідуальним освітленням

  Швачка  3 розряду повинна уміти:

  • підбирати номери голок і ниток, регулювати натягнення нитки, висоту підйому лапки і величину її тиску, довжину стібка;
  • регулювати швидкість машини при виконанні різних видів швів;
  • готувати крій до роботи, перевіряти його якість;
  • виконувати різні строчки, сполучати деталі виробів за допомогою швів;
  • здійснювати відхід, чищення і мастило машин, усувати неполадки в них.
  • виконувати всі види робіт щодо виготовлення одягу за індивідуальним замовленням;
  • вибирати фасони відповідно до тенденцій моди;
  • проводити ремонт легкого одягу;
  • застосовувати передові методи організації праці.

 Перспективи

Професія користується великим попитом на ринку праці.

Швачки   працюють у сфері побутового обслуговування (ательє, пошивочні майстерні, швейні підприємства), виготовляють одяг як за індивідуальним, так і за бригадним методом. Можливе створення власної справи — організація швейних малих підприємств, комерційних курсів крою  і шиття, індивідуального пошиття вдома.

Приклади робіт для швачок: швейне  виробництво, хутряне виробництво, трикотажне виробництво, виробництво головних уборів, такелажне виробництво, текстильно-галантерейне виробництво.

Заробіток за професією залежить від форми власності підприємства, кількості та якості продукції, що випускається, кваліфікації працівника. Взагалі, заробітна плата швачки досить висока. Ризик безробіття – мінімальний.

 Професійно-практична підготовка

IMG_0040

IMG_4446IMG_4451Творчі роботи учнів

DSC_0419

IMG_7770